Одним із основних джерел доказів, за посередництвом яких правоохоронні органи вирішують завдання кримінального судочинства шляхом швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, є показання свідків. Однак, на жаль, є випадки несумлінного ставлення громадян до виконання обов’язку говорити під час допиту слідчому, прокурору та суду правду. Завідомо неправдиві показання найчастіше даються з метою "вигородити" злочинця, а це, в свою чергу, негативно позначається на загальних результатах боротьби зі злочинністю.

У червні 2017 року Білокуракинським відділом Старобільської місцевої прокуратури Луганської області до суду з обвинувальним актом спрямоване кримінальне провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України («Завідомо неправдиве показання»).    

Встановлено, що мешканець смт. Білокуракине Луганської області, з метою надання можливості своєму знайомому уникнути кримінальної відповідальності, надав під час судового розгляду неправдиві показання.         

Суд, враховуючи позицію прокурора, а також обвинуваченого, який щиро розкаявся у скоєному, визнав останнього винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та призначив покарання у вигляді обмеження волі зі звільненням від його відбування з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.

На цей час вирок суду набрав законної сили.

Заступник начальника Білокуракинського відділу

Старобільської місцевої прокуратури        

Луганської області

І.Кожем’яка